Орфографічний словник української мови

коминарчук

коминарчу́к

іменник чоловічого роду, істота

сажотрус

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коминарчук — -а, ч. 1》 Учень, помічник коминара. 2》 Син коминара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коминарчук — КОМИНАРЧУ́К, КОМИНЯРЧУ́К, а́, ч., діал. Хлопець-сажотрус. Малий обмурзаний коминарчук стояв у хвіртці (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. коминарчук — КОМИНАРЧУ́К, КОМИНЯРЧУ́К, а́, ч., діал. Хлопець-сажотрус. Малий обмурзаний коминарчук стояв у хвіртці (Фр., V, 1951, 343).  Словник української мови в 11 томах