коминарчук

КОМИНАРЧУ́К, КОМИНЯРЧУ́К, а́, ч., діал. Хлопець-сажотрус.

Малий обмурзаний коминарчук стояв у хвіртці (Фр., V, 1951, 343).

Значення в інших словниках

1. коминарчук — коминарчу́к іменник чоловічого роду, істота сажотрус діал.  Орфографічний словник української мови
2. коминарчук — -а, ч. 1》 Учень, помічник коминара. 2》 Син коминара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коминарчук — КОМИНАРЧУ́К, КОМИНЯРЧУ́К, а́, ч., діал. Хлопець-сажотрус. Малий обмурзаний коминарчук стояв у хвіртці (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах