коморувати —
Коморува́ти: — жити в комірнім [2;XIII] — жити в комірному, в чужій, в найманій хаті [I]
Словник з творів Івана Франка
коморувати —
-ую, -уєш, недок. Мешкати у чужій квартирі, хаті, винаймати житло; квартирувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коморувати —
КОМОРУВА́ТИ див. комо́рити.
Словник української мови у 20 томах
коморувати —
КВАРТИРУВА́ТИ розм. (мешкати в найманій квартирі), КВАРТИРУВА́ТИСЯ розм., КВАТИРУВА́ТИ розм., КОМОРУВА́ТИ діал., КОМО́РИТИ діал. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника...
Словник синонімів української мови
коморувати —
КОМОРУВА́ТИ див. комо́рити.
Словник української мови в 11 томах