Орфографічний словник української мови

кондовий

кондови́й

прикметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кондовий — КОНДОВИ́Й, а́, е́. 1. спец. Який має щільну, міцну деревину й невелику кількість сучків (про хвойні дерева). Деревина кондової сосни шарувата, смолиста (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. кондовий — КОНДОВИ́Й, а́, е́, заст. Міцний, ядерний; добірний (про шпилькові дерева, ліс).  Словник української мови в 11 томах