кондовий

КОНДОВИ́Й, а́, е́, заст. Міцний, ядерний; добірний (про шпилькові дерева, ліс).

Значення в інших словниках

1. кондовий — кондови́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. кондовий — КОНДОВИ́Й, а́, е́. 1. спец. Який має щільну, міцну деревину й невелику кількість сучків (про хвойні дерева). Деревина кондової сосни шарувата, смолиста (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах