1. Словник української мови в 11 томах

кондовий

КОНДОВИ́Й, а́, е́, заст. Міцний, ядерний; добірний (про шпилькові дерева, ліс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондовий — кондови́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. кондовий — КОНДОВИ́Й, а́, е́. 1. спец. Який має щільну, міцну деревину й невелику кількість сучків (про хвойні дерева). Деревина кондової сосни шарувата, смолиста (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах