кондовий

КОНДОВИ́Й, а́, е́.

1. спец. Який має щільну, міцну деревину й невелику кількість сучків (про хвойні дерева).

Деревина кондової сосни шарувата, смолиста (з наук.-попул. літ.);

Сосна, що росла на височині з піщаним ґрунтом, матиме максимальну щільність, вона важка й смолиста, а деревина її має насичений темний червоно-бурштиновий колір. Такий найцінніший ліс називають кондовим (з навч. літ.);

Краща північна кондова сосна матиме вік не менше 120 років (із журн.);

Хати, збудовані з кондової сосни, не зазнають руйнування століттями (з газ.);

// Який складається з дерев із такою деревиною.

Бальнеологічні властивості кондових деревостанів були відомі людям із давніх часів (з наук. літ.).

2. перен. Те саме, що спра́вжній 1.

Кондова Русь! Єдиновірна, царствена!.. Свій патріарх, свої палати, свої покірні смерди й жінки, закриті по теремах, як то було у добрі старі часи!.. (Василь Шевчук);

Цей хлопець – людина з народу, місцевий, кондовий шахтар, тому він органічно вписується в імідж жителя Донбасу (із журн.);

Не варто дивуватися, що День хрещення Русі стає справжнім, кондовим, просто державним святом (з газ.);

// Який вийшов із ужитку, з моди, не відповідає сучасним вимогам; застарілий.

У кондовій бюрократичній мові якнайкраще відчувається провалля між людиною й системою (з публіц. літ.);

Зміст відеоролика кондовий, але він має свою аудиторію й повністю відповідає змісту політичної кампанії (з газ.).