конечно —
див. конечне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конечно —
див. звісно, невідмінно
Словник чужослів Павло Штепа
конечно —
КОНЕ́ЧНО див. коне́чне.
Словник української мови у 20 томах
конечно —
коне́чно обов'язково, неодмінно (ст): Ясько робив бучу й старався конечно мене досягнути (Нижанківський)||конче
Лексикон львівський: поважно і на жарт
конечно —
КОНЕ́ЧНО див. коне́чне.
Словник української мови в 11 томах
конечно —
Конечно нар. = конечне.
Словник української мови Грінченка