конечно
коне́чно обов'язково, неодмінно (ст): Ясько робив бучу й старався конечно мене досягнути (Нижанківський)||конче
Лексикон львівський: поважно і на жартконе́чно обов'язково, неодмінно (ст): Ясько робив бучу й старався конечно мене досягнути (Нижанківський)||конче
Лексикон львівський: поважно і на жарт