Орфографічний словник української мови

конов'язь

коно́в'язь

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. конов'язь — -і, ж. Стовп або жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конов'язь — КОНО́В'ЯЗЬ, і, ж. Стовп або жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці. Біля конов'язі він побачив прив'язаного одного з своїх коней (Л. Смілянський); Не розсідлуючи, кинув [Гаркуша] коня біля конов'язі (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. конов'язь — Конов'язь, -зі ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254.  Словник української мови Грінченка