консолідувати —
Згуртовувати, об'єднувати, концентрувати, збирати докупи; З. П. зміцнювати, п. цементувати; п-к -УЮЧИЙ, консолідаційний, здатний згуртувати, для консолідації.
Словник синонімів Караванського
консолідувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. 1》 Зміцнювати, укріплювати що-небудь; об'єднувати, згуртовувати когось. 2》 фін. Перетворювати короткострокові державні боргові зобов'язання на довгострокові чи безстрокові.
Великий тлумачний словник сучасної мови
консолідувати —
КОНСОЛІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що, книжн. Зміцнювати, укріплювати що-небудь; об'єднувати, згуртовувати когось. Літературна мова – засіб спілкування, який консолідує етнос в одне ціле...
Словник української мови у 20 томах
консолідувати —
консолідува́ти (від лат. consolido – зміцнюю) проводити консолідацію, згуртовувати.
Словник іншомовних слів Мельничука
консолідувати —
ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил.
Словник синонімів української мови
консолідувати —
Консолідува́ти, -ду́ю, -ду́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
консолідувати —
КОНСОЛІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Зміцнювати, укріплювати що-небудь; об’єднувати, згуртовувати когось. Чернишевський, очолюючи революційних демократів, збирав і консолідував антицаристські сили (Іст. УРСР, І, 1953, 485).
Словник української мови в 11 томах