Орфографічний словник української мови

контрадикція

контради́кція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. контрадикція — -ї, ж. Логічно суперечливе судження; суперечність у процесі міркування, яка порушує закони формальної логіки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. контрадикція — Суперечність  Словник чужослів Павло Штепа
  3. контрадикція — контради́кція (від лат. contradictio – суперечність, заперечення) логічно суперечливе судження; суперечність у процесі міркування, яка порушує закони формальної логіки.  Словник іншомовних слів Мельничука