конформізм

конформі́зм

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. конформізм — Некритичне сприйняття існуючих норм, цінностей, думок, звичаїв, відсутність власної стійкої позиції, готовність поступитися власними поглядами. англ. conformism; нім. Konformismus m=; угор. konformizmus; рос. конформизм.  Словник із соціальної роботи
2. конформізм — (від лат. conformis — подібний, відповідний) пристосуванство, пасивне прийняття існуючого порядку, панівних думок, відсутність твердої власної позиції  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. конформізм — -у, ч. 1》 Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами; прагнення до згладжування протиріч; пристосовництво, угодовство. 2》 Вчення англіканської церкви.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конформізм — Пристосованство, покора, піддача, нахил, схил  Словник чужослів Павло Штепа
5. конформізм — КОНФОРМІ́ЗМ, у, ч. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами.  Словник української мови у 20 томах
6. конформізм — (англ. сonformism) cоціально-психологічний феномен, що виражається в готовності людини згоджуватися з думкою колективу, пристосовуватися до суспільної думки, уникати виявлення своєї незгоди та суперечок, пасивно приймати існуючий порядок речей.  Економічний словник
7. конформізм — конформі́зм (від лат. conformis – подібний, відповідний) 1. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами. 2. Вчення англіканської церкви.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. конформізм — Стан чіткого підпорядкування нормам, взірцям, поглядам, пануючим у певній групі, свідоме утримання від виходу за ці межі.  Універсальний словник-енциклопедія
9. конформізм — КОНФОРМІЗМ (від лат. conformis — подібний, відповідний) — термін, що позначає соціально-психологічну та моральну орієнтацію особи, для якої характерні пасивне пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, оцінках, смаках...  Філософський енциклопедичний словник
10. конформізм — ПРИСТОСО́ВНИЦТВО (поведінка, погляди пристосованця), КОНФОРМІ́ЗМ, МІМІКРІ́Я книжн. Пристосовництво — один із способів протидіяти часові. На жаль, здається, дуже поширений серед деяких категорій людей (П. Загребельний); У проблемі конформізму..  Словник синонімів української мови
11. конформізм — КОНФОРМІ́ЗМ, у, ч. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами.  Словник української мови в 11 томах
12. конформізм — рос. конформизм (латин. conformis — подібний) — 1. Пристосовництво, пасивне сприйняття існуючого порядку речей, пануючих думок, що межує з догідництвом, схилянням перед авторитетами. 2. Вчення англіканської церкви.  Eкономічна енциклопедія