Значення в інших словниках
-
кон'юнкція —
-ї, ж. Спосіб об'єднання двох чи більше висловлювань в одне ціле за допомогою слова "і".
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кон'юнкція —
КОН'Ю́НКЦІЯ, ї, ж. Логічне висловлювання, яке утворюється поєднанням двох простих тверджень за допомогою сполучника “і”. Кон'юнкцію часто використовують для двійкових операцій (з наук. літ.); На відміну від кон'юнкції диз'юнкція буває двох типів – слабка й сильна, або сувора (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
кон'юнкція —
КОН'ЮНКЦІЯ (від лат. conjunctio — зв'язок) — логічна операція, за допомогою якої з двох або більше висловлювань утворюється нове висловлювання. В природній мові К. відповідає зв'язок речень за допомогою сполучника "і".
Філософський енциклопедичний словник