координатор —
[коордиенатор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
координатор —
-а, ч. Той, хто займається координацією (у 1 знач.). || Установа, відомство і т. ін., що координує діяльність кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
координатор —
КООРДИНА́ТОР, а, ч. Особа або організація, що здійснює координацію (у 2 знач.). Микола .. запросив мене до організації.. Цілком зненацька я виявився координатором (Ю.
Словник української мови у 20 томах
координатор —
КООРДИНА́ТОР, а, ч. Той, хто займається координацією (у 1 знач.). Науковці інституту [електрозварювання] прагнуть добитися мінімальної участі людини у зварювальному виробництві. Наладчик, настроювач, координатор — ось ролі людини за умов комплексної автоматизації (Веч. Київ, 10. IX 1974, 2).
Словник української мови в 11 томах