копичити —
-чу, -чиш, недок., перех. 1》 Складати в копиці, копи. Копичити сіно. 2》 розм. Складати купою, нагромаджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
копичити —
КОПИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що. 1. Складати в копиці, копи. Бітумний дух напам'ятовував [нагадував] Андрієві серпневу задуху на критих бляхою вишках, де копичив отаву, запихаючи-затрамбовуючи її колінами (Є.
Словник української мови у 20 томах
копичити —
НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИ рідше, КОПИ́ЧИТИ рідко, ГРОМА́ДИТИ рідко; ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь)...
Словник синонімів української мови
копичити —
КОПИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. 1. Складати в копиці, копи. Копичити сіно. 2. розм. Складати купою, нагромаджувати. *Образно. Мене аж обгортає ляк, Коли згадаю про поетів, Що без дороги, без признак Ідуть у хаосі сюжетів, Главу копичать на главу (Рильський, Поеми, 1957, 42).
Словник української мови в 11 томах
копичити —
Копи́чити, -чу, -чиш гл. 1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех. 2) Складывать въ копны. Желех.
Словник української мови Грінченка