Значення в інших словниках
-
коридор —
г. коритар; (обмежений з боків простір) прохід; коридорчик.
Словник синонімів Караванського
-
коридор —
[кориедор] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
-
коридор —
-а, ч. Вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири тощо. || Обмежений з обох боків вузький довгий простір; прохід, хідник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коридор —
Прохід, перехід
Словник чужослів Павло Штепа
-
коридор —
КОРИДО́Р, у, ч. 1. Вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири і т. ін. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Панас Мирний); Двері у передпокій нарозтіж...
Словник української мови у 20 томах
-
коридор —
КОРИДО́Р (вузький прохід усередині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири тощо), КОРИТА́Р діал.; ПАСА́Ж заст. (довгий прохід); ПЕРЕХІ́Д, ГАЛЕРЕ́Я (спеціальна будова або частина будинку, що з'єднує два приміщення).
Словник синонімів української мови
-
коридор —
Коридо́р, -ру; -до́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
коридор —
КОРИДО́Р, а, ч. Вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з’єднує окремі його кімнати, квартири тощо. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Мирний, IV, 1955, 346); Двері у передпокій нарозтіж...
Словник української мови в 11 томах
-
коридор —
Горизонтальна комунікація у вигляді видовженого проходу, який з'єднує розташовані вздовж нього приміщення або окремі частини споруди. Прийнято розрізняти однобічні і двобічні К.
Архітектура і монументальне мистецтво