Орфографічний словник української мови

корозія

коро́зія

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. корозія — КОРОЗІЯ – КОРАЗІЯ – ЕРОЗІЯ Корозія, -ї, ор. -єю. Руйнування металів і деяких інших твердих тіл під впливом хімічних та електрохімічних процесів, а також результат цих процесів; руйнування гірських порід внаслідок розчинення їх у воді: корозія заліза...  Літературне слововживання
  2. корозія — Коррозия — corrosion — *Коrrosion — 1) Самочинне руйнування металів внаслідок їх хімічної або електрохімічної взаємодії із зовнішнім (корозійним) середовищем. Розрізняють хімічну, електрохімічну, атмосферну, ґрунтову, морську та інші види...  Гірничий енциклопедичний словник
  3. корозія — -ї, ж. 1》 мед. Руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами. 2》 хім. Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння. 3》 геол. Руйнування гірських порід під впливом повітря та води. || перен. Корозія моралі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корозія — КОРО́ЗІЯ, ї, ж. 1. спец. Руйнування поверхні різних тіл під впливом фізико-хімічних і біологічних чинників. Неприпустимим є тривале зберігання порожньої скляної тари на складах...  Словник української мови у 20 томах
  5. корозія — коро́зія (лат. corrosio, від corrodo – гризу, роз’їдаю) 1. Руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами. 2. Руйнування металів від дії зовнішнього середовища.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. корозія — Руйнування матеріалу, спричинене дією зовнішніх факторів, що починається на його поверхні, поступово проникаючи всередину; особливо піддаються к. метали та сплави (напр., іржавіння залізних виробів у вологому повітрі).  Універсальний словник-енциклопедія
  7. корозія — ІРЖА́ВІННЯ (РЖАВІ́ННЯ) (поява іржі на якій-небудь поверхні), КОРО́ЗІЯ. Металеві деталі, відполіровані електричним способом, набувають блиску і стійкості до іржавіння (з газети); Щоб зберегти метали від корозії...  Словник синонімів української мови
  8. корозія — КОРО́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння. Хімічна корозія виникає в результаті дії на поверхню металів і сплавів атмосфери повітря, сірчастого й вуглекислого газів, ..  Словник української мови в 11 томах