Орфографічний словник української мови

королик

коро́лик 1

іменник чоловічого роду, істота

про короля

зневажл.

коро́лик 2

іменник чоловічого роду, істота

птах

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. королик — Коро́лик: — кропив'янка (птах) [20] — кропив'янка [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. королик — -а, ч. 1》 Зменш. до король 1). 2》 Дрібний лісовий птах ряду горобиних із сірувато-зеленим пір'ям та оранжевим або жовтим тім'ям; золотомушка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. королик — КОРО́ЛИК, а, ч. 1. Зменш. до коро́ль 1. Маючи вроджене почуття шляхетності й, сказати б, чоловічої делікатності, він розумів, що негоже отак навпростець посилати цього маленького королика під три чорти (П. Загребельний); – Були шведи...  Словник української мови у 20 томах
  4. королик — КОРО́ЛИК, а, ч. 1. Зменш. до коро́ль 1. 2. Дрібний лісовий птах ряду горобиних із сірувато-зеленим пір’ям та оранжевим або жовтим тім’ям; золотомушка.  Словник української мови в 11 томах
  5. королик — Коро́лик, -ка м. 1) ум. отъ коро́ль. 2) зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.  Словник української мови Грінченка