Орфографічний словник української мови

короткозорість

короткозо́рість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. короткозорість — -рості, ж. Абстр. ім. до короткозорий. || Аномалія рефракції кришталика (див. кришталик 3)) ока, при якій паралельні промені, що потрапляють в око, після заломлення сходяться у фокусі не на сітківці, а попереду неї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. короткозорість — КОРОТКОЗО́РІСТЬ, рості, ж. 1. Вада зору, внаслідок якої людина погано бачить на далекій відстані; міопія. Ні в білих, ні в червоних він і близько не був, не служив навіть у царській армії через плоскостопість та велику короткозорість (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. короткозорість — Вада зору; нечітке бачення віддалених предметів через видовження передньо-задньої осі очного яблука або через надто сильні фокусуючі властивості оптичної системи ока; к. коригують за допомогою ввігнутих оптичних лінз.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. короткозорість — КОРОТКОЗО́РІСТЬ, рості, ж. 1. Вада зору, внаслідок якої людина погано бачить на далекій відстані. Багато людей, які страждають короткозорістю, вважають, що це не дуже велике зло… Тим часом...  Словник української мови в 11 томах