кортіти —
-тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кортіти —
КОРТІ́ТИ, ти́ть, недок., безос., кому, кого чого, з інфін. і без дод., розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Кому кортить, тому й болить (Номис); Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (А.
Словник української мови у 20 томах
кортіти —
І плачу, і кортить мене, і таки не піду. Плачу, щоб мене не силуЕали йти за нелюба, і хочу вийти заміж, і таки не піду за нелюба. Хай Бог простить, коли кортить. Я негоден опертися покусі, тому й Бог простити мусить. Хай тебе не кортить, що хати ся не держить. Не забагай того, чого в хаті нема.
Приповідки або українсько-народня філософія
кортіти —
ХОТІ́ТИСЯ безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб (про наявність бажання, охоти до чогось, потреби в чомусь), БАЖА́ТИСЯ, ЖАДА́ТИСЯ підсил., ЖДА́ТИСЯ підсил., ХТІ́ТИСЯ розм., КОРТІ́ТИ розм., БА́ГНУТИСЯ діал., МАНИ́ТИСЯ діал.; ПІДМИВА́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
кортіти —
Корті́ти, -ти́ть кому і кого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кортіти —
КОРТІ́ТИ, тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Кому кортить, тому й болить (Номис, 1864, № 9754); Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (Свидн.
Словник української мови в 11 томах
кортіти —
Кортіти, кортить (кого и кому) гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106.
Словник української мови Грінченка