Орфографічний словник української мови

корявий

коря́вий

прикметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. корявий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що кострубатий 1); нерівний (про дерево).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корявий — Шкарубкий, зашкарублий, кострубатий, неоковирний  Словник чужослів Павло Штепа
  3. корявий — КОРЯ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що коструба́тий 1; нерівний, вузлуватий. Ліси закінчилися. Все рідше траплялися коряві сосни, що корінням цупко вхопилися за стрімкі скелі (О. Іваненко); // Шорсткий, шкарубкий.  Словник української мови у 20 томах
  4. корявий — Коря́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. корявий — КОРЯ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що коструба́тий 1; нерівний (про дерево). Ліси закінчилися. Все рідше траплялися коряві сосни, що корінням цупко вхопилися за стрімкі скелі (Ів., Вел. очі, 1956, 66).  Словник української мови в 11 томах