кохати —
КОХАТИ – ЛЮБИТИ Кохати. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, то бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Той, хто волю занехає...
Літературне слововживання
кохати —
-аю, -аєш, недок., перех. 1》 Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. 2》 рідко. Те саме, що любити 1). 3》 Дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось. || Старанно доглядати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кохати —
КОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Так ніхто не кохав.
Словник української мови у 20 томах
кохати —
КОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. — Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Вовчок, І, 1955, 51); [Маруся...
Словник української мови в 11 томах
кохати —
Коха́ти, -ха́ю, -єш гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. н. п. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. №8757.
Словник української мови Грінченка