крадійка —
-и. Жін. до крадій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
крадійка —
КРАДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до краді́й. Мабуть, думає [білочка], що ніхто й не помітив хитрощів маленької крадійки (О. Копиленко); Якби я вчасно не з'явився, вона би стала .. дрібною крадійкою! (Є. Кононенко); А що як вона крадійка? Чи просто нехлюйка? (Люко Дашвар).
Словник української мови у 20 томах
крадійка —
КРАДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до краді́й. Мабуть, думає [білочка], що ніхто й не помітив хитрощів маленької крадійки (Коп., Сон. ранок, 1951, 160).
Словник української мови в 11 томах