крадійка
КРАДІ́ЙКА, и, ж.
Жін. до краді́й.
Мабуть, думає [білочка], що ніхто й не помітив хитрощів маленької крадійки (О. Копиленко);
Якби я вчасно не з'явився, вона би стала .. дрібною крадійкою! (Є. Кононенко);
А що як вона крадійка? Чи просто нехлюйка? (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)