крановий

кра́новий 1

прикметник

від: кран — трубка

кра́новий 2

прикметник

від: кран — для підіймання вантажів

кранови́й

іменник чоловічого роду, істота

кранівник

розм.

Значення в інших словниках

1. крановий — I -а, -е. Прикм. до кран I. II -а, -е. Прикм. до кран II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. крановий — КРА́НОВИЙ¹, а, е. Прикм. до кран¹. Кранові ексцентрики продають у ремонтному комплекті (з газ.). КРА́НОВИЙ², а, е. Прикм. до кран².  Словник української мови у 20 томах
3. крановий — КРА́НОВИЙ¹, а, е. Прикм. до кран¹. КРА́НОВИЙ², а, е. Прикм. до кран². А на греблі, на найвищій будівельній точці.., працює крановий машиніст (Довж., Зач. Десна, 1957, 588). КРАНОВИ́Й, во́го, ч., розм. Те саме, що кранівни́к.  Словник української мови в 11 томах