крановий

КРА́НОВИЙ¹, а, е.

Прикм. до кран¹.

Кранові ексцентрики продають у ремонтному комплекті (з газ.).

КРА́НОВИЙ², а, е.

Прикм. до кран².

Відсутність надійної та ефективної захисної системи для вантажопідіймальних кранів спричиняє аварії (зруйнування кранових металоконструкцій та травмування робочого персоналу) (з наук.-попул. літ.);

А на греблі, на найвищій будівельній точці.., працює крановий машиніст (О. Довженко);

Вірунька знову була у своїй крановій кабіні, де скло від здвиготів ніколи не тримається (О. Гончар).

КРАНОВИ́Й, во́го, ч., розм.

Те саме, що кранівни́к.

Такелажник Микита Сидорович Водоп'ян, задравши голову, гукає до кранового Томи Старчая, що сидить угорі на машині (І. Микитенко);

Крановий, підморгнувши хлопцям, погнав свій вертлявий .. кран прямо на Миронову (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. крановий — кра́новий 1 прикметник від: кран — трубка кра́новий 2 прикметник від: кран — для підіймання вантажів кранови́й іменник чоловічого роду, істота кранівник розм.  Орфографічний словник української мови
2. крановий — I -а, -е. Прикм. до кран I. II -а, -е. Прикм. до кран II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крановий — КРА́НОВИЙ¹, а, е. Прикм. до кран¹. КРА́НОВИЙ², а, е. Прикм. до кран². А на греблі, на найвищій будівельній точці.., працює крановий машиніст (Довж., Зач. Десна, 1957, 588). КРАНОВИ́Й, во́го, ч., розм. Те саме, що кранівни́к.  Словник української мови в 11 томах