крант

КРАНТ, а, ч., діал.

Кран (див. кран¹).

Свиридон Зайченко .. завжди мився до пояса під крантом (Ю. Яновський);

Олександер сумирно дожидався, поки лейтенант брав два кухлі з-під кранта (В. Барка);

– По воду Далеко вже не ходимо. З-під кранта! (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. крант — крант іменник чоловічого роду кран діал.  Орфографічний словник української мови
2. крант — -а, ч., діал. Кран (див. кран I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крант — Крант, -та; кра́нти, -нтів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. крант — КРАНТ, а, ч., діал. Кран ( див. кран¹). Свиридон Зайченко.. завжди мився до пояса під крантом (Ю. Янов., II, 1958, 415); — По воду Далеко вже не ходимо. З-під кранта! (Вирган, В розп. літа, 1959, 229).  Словник української мови в 11 томах