Орфографічний словник української мови

кривіти

криві́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кривіти — (на ногу) кульгавіти; (на око) сліпнути.  Словник синонімів Караванського
  2. кривіти — -ію, -ієш, недок., розм. Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кривіти — КРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.). Гнати дощ за дощем, мудріти звечора, з суботи починати жнива.., наставати небаченому, кривим кривіти, глухим глухішати (Є. Пашковський); Від води дубові дошки кривіють (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. кривіти — КРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.).  Словник української мови в 11 томах