Словник української мови у 20 томах

кривіти

КРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм.

Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.).

Гнати дощ за дощем, мудріти звечора, з суботи починати жнива.., наставати небаченому, кривим кривіти, глухим глухішати (Є. Пашковський);

Від води дубові дошки кривіють (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кривіти — криві́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. кривіти — (на ногу) кульгавіти; (на око) сліпнути.  Словник синонімів Караванського
  3. кривіти — -ію, -ієш, недок., розм. Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кривіти — КРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.).  Словник української мови в 11 томах