крига
КРИ́ГА, и, ж.
1. Скупчення замерзлої води.
Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать... (Т. Шевченко);
Швидка течія невпинно мчала під кригою (А. Шиян);
* Образно. Задзвеніла вода, забурлила, Рветься крига, скресає ріка (М. Гірник);
// Те саме, що лід.
Біля .. [ополонки] ставили вилитий з криги високий хрест (Б. Антоненко-Давидович);
Обмерзла кригою озимина ламалась під ногами бійців (О. Гончар);
Кінь їде навколішках, сунеться по гладенькій кризі. Крига вгинається, похрускує, але нічого... (В. Близнець);
* Образно. Крига ніяковості була розтоплена привітною усмішкою гостя (Н. Рибак);
* У порівн. Рогніда усміхнулася, але її усміх був справді холодний, наче крига (Юліан Опільський).
2. Те саме, що крижи́на.
Бричку нашу треба було .. з осторогою перевезти .. по кригах (Ганна Барвінок);
Криги здорові пливуть звідусюди (М. Коцюбинський);
Збила [Михайла] крига на Днiстрi (Р. Андріяшик);
З грозового неба падали не градини, а цілі шматки криги завширшки з долоню (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
3. збірн. Лід скреслих річок, озер і т. ін.; крижини.
І Нева Тихесенько кудась [кудись] несла Тоненьку кригу попід мостом (Т. Шевченко);
На річці скрегоче крига (М. Коцюбинський);
Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море (О. Довженко);
Потовчена снарядами крихка крига треться об береги! (О. Гончар);
Дніпро, щойно звільнившись од криги, був широкий, наче море (І. Білик).
Бра́тися / взя́тися кри́гою див. бра́тися;
Форсува́ти кри́гу (крижану́ перепо́ну і т. ін.) див. форсува́ти.
◇ [І] льо́ду (сні́гу [торі́шнього], кри́ги) се́ред (посе́ре́д) зими́ не ви́просиш див. випро́шувати;
(1) Кри́га скре́сла (зру́шила) – почалася якась робота, діяльність; є певні зрушення в якійсь давній справі, роботі і т. ін.
Петро .. дістав наказ пересунути батарею ще далі на південний схід, зайняти позиції. Названо точку... Крига зрушила. Події почали розвиватися швидко (І. Багряний);
І як крига скресла після його слів – обійми, жарти, сміх... (М. Малиновська);
З Євгенової душi скресла крига страху (Ю. Мушкетик);
Знайомилася з незнаною досі діаспорою, що наводнила столичні вулиці, і почувалася на гребені часу, надцятим чуттям вловлюючи: крига скресла, вороття назад не буде (Г. Тарасюк);
Крига скресла, коли однiєї дощової днини Гриша вiдмовився їхати в приватний сектор (А. Кокотюха).
Словник української мови (СУМ-20)