крига —
[крига] -гие, д. і м. -из'і
Орфоепічний словник української мови
крига —
Те ж саме, що й лід.
Гірничий енциклопедичний словник
крига —
-и, ж. 1》 Те саме, що лід. 2》 Те саме, що крижина. 3》 збірн. Битий лід скреслих водоймищ, річок і т. ін.; крижини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
крига —
КРИ́ГА, и, ж. 1. Скупчення замерзлої води. Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать... (Т. Шевченко); Швидка течія невпинно мчала під кригою (А. Шиян); * Образно. Задзвеніла вода, забурлила, Рветься крига, скресає ріка (М.
Словник української мови у 20 томах
крига —
бра́тися / взя́тися кри́гою, зі сл. о́чі, по́гляд. Ставати холодним, байдужим. — Мамо…— з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови
крига —
ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом).
Словник синонімів української мови
крига —
КРИ́ГА, и, ж. 1 . Те саме, що лід. Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать… (Шевч., І, 1951, 42); Морозом тріскучим зціпило тебе, У кригу важку окувало (Фр.
Словник української мови в 11 томах
крига —
Крига, -ги ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. ум. кри́женька, кри́жка.
Словник української мови Грінченка