крига
ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). На льоду давно скутого кригою Уралу виникла весела і велелюдна ковзанка, на яку з стрімкого берега теж вилітали санчата з галасливою молоддю (З. Тулуб); Здалеку було чути грімкі вибухи: то на Дніпрі рвали кригу (Л. Дмитерко); Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (М. Трублаїні); У неділю ясно світить сонце.. Скоро на Дніпрі піде шуга (В. Собко); Напереріз кранові, пробиваючись крізь шерешень, помчали звідусіль катери (О. Гончар).
КРИЖИ́НА (крижана брила), КРИ́ГА, ЛЬОДИ́НА рідше. Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко); Криги здорові пливуть звідусюди (М. Коцюбинський); Кришталево мінилися льодини проти місяця (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови