кровавити —
-влю, -виш; мн. кровавлять; недок., перех. і неперех., заст. Кривавити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кровавити —
КРОВА́ВИТИ, влю, виш; мн. крова́влять; недок., кого, що і без прям. дод., заст. Кривавити. Оті причитання та споминки з дитинячих літ рвали його душу, кровавили серце (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
кровавити —
КРИВА́ВИТИ (виділяти кров, стікати кров'ю), КРИВА́ВИТИСЯ, КРОВОТО́ЧИТИ, КРОВИ́ТИ розм., КРОВА́ВИТИ заст., КЕРВА́ВИТИ діал. Рука кривавила вже й через хустку (Ірина Вільде); Люди заціпили зуби, що вже кривавились від цинги, і мало не заплакали (В.
Словник синонімів української мови
кровавити —
КРОВА́ВИТИ, влю, виш; мн. кровавлять; недок., перех. і неперех., заст. Кривавити. Споминки.. рвали його душу, кровавили серце (Фр., II, 1950, 203).
Словник української мови в 11 томах