Орфографічний словник української мови

крокус

кро́кус 1

іменник чоловічого роду

рослина

кро́кус 2

іменник чоловічого роду

окис заліза

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. крокус — I -у, ч. Те саме, що крокіс. II -у, ч. Порошок оксиду феруму жовтогарячого (шафранового) кольору, що використовується для полірування металу, скла тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. крокус — КРО́КУС¹, у, ч. Те саме, що крокі́с. Дома ніяких квіток не було: .. царську борідку, гвоздики тільки що посіяли, ні крокуси, .. ні повний мак ще не зійшли (Грицько Григоренко); Ми приносимо з лісу, з поля синьоокі проліски, золоті кульбабки...  Словник української мови у 20 томах
  3. крокус — ШАФРА́Н (трав'яниста рослина з оранжево-жовтими або фіолетовими квітками), КРО́КІС, КРО́КУС, ШАПРА́Н розм., ПРО́СЕРЕН (ПРО́СЕРЕНЬ) діал. Тут вже весна, цвітуть мигдалі, дикий шафран (М.  Словник синонімів української мови
  4. крокус — КРО́КУС¹, у, ч. Те саме, що крокі́с. Дома ніяких квіток не було: ..царську борідку, гвоздики тільки що посіяли, ні крокуси, .. ні повний мак ще не зійшли (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  5. крокус — Крокус, -са м. = крокіс. Ой де Петрусь походив, — червоний крокус посходив. Макс.  Словник української мови Грінченка