кролівник —
-а, ч. Той, хто розводить кролів; працівник кролеферми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кролівник —
КРОЛІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається розведенням кролів. Досвідчені кролівники постійно покращують якість поголів'я, оновлюючи стадо (із журн.); На Українському форумі кролівників відбулася міжнародна науково-практична конференція з актуальних питань кролівництва (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
кролівник —
КРОЛІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається розведенням кролів; працівник кролеферми. Кролівники взяли зобов’язання виростити не менше двадцяти кролят від кожної кролематки (Колг. Укр., 5, 1958, 30).
Словник української мови в 11 томах