Орфографічний словник української мови

кромлех

кро́млех

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кромлех — -а, ч., археол. Споруда часів неоліту і бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кромлех — КРО́МЛЕХ, а, ч., архл. Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. Камені кромлехів лежали у кілька ярусів, а у південно-західному секторі вони мали “ворота”...  Словник української мови у 20 томах
  3. кромлех — КРО́МЛЕХ, а, ч., архл. Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. В Серезліївці.. були виявлені кромлехи з каменів, поставлених на горизонті, часто у два-три ряди (Археол., VIII, 1953, 10).  Словник української мови в 11 томах
  4. кромлех — (бретон. — коло і камінь) Стародавнє святилище (ймовірно на честь Сонця), споруджене у вигляді перекритих горизонтальними плитами кам'яних стовпів, розташованих кругами або незамкненими кривими навколо середніх стовпів з орієнтацією на небесні світила.  Архітектура і монументальне мистецтво