Орфографічний словник української мови

кропіння

кропі́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кропіння — -я, с. Дія за знач. кропити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кропіння — КРОПІ́ННЯ, я, с. Те саме, що кро́плення. У п'янких пахощах меліси, м'яти, чебрецю та щойно розквітлої липи з нетерпінням чекають віряни кропіння клечання (із журн.); Для кропіння батюшка використовував кропило із духмяних трав, тому й свята вода завжди пахла чебрецем і м'ятою (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. кропіння — КРОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. кропи́ти 1.  Словник української мови в 11 томах