кропіння

КРОПІ́ННЯ, я, с.

Те саме, що кро́плення.

У п'янких пахощах меліси, м'яти, чебрецю та щойно розквітлої липи з нетерпінням чекають віряни кропіння клечання (із журн.);

Для кропіння батюшка використовував кропило із духмяних трав, тому й свята вода завжди пахла чебрецем і м'ятою (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кропіння — кропі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кропіння — -я, с. Дія за знач. кропити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кропіння — КРОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. кропи́ти 1.  Словник української мови в 11 томах