кроєний — Орфографічний словник української мови

кроєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кроїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
кроєний — КРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кро́їти. Він мав на собі дуже елегантний темно-сірий, прекрасно кроєний з прекрасного матеріялу [матеріалу] одяг з білим, як перший сніг, комірцем і розкішною, шовковою, темно-бронзовою краваткою (У. Самчук); * Образно. Словник української мови у 20 томах
кроєний — КРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кро́їти. *Образно. За твої.. Вередливо кроєні вуста — Скільки переграло в мене крові! (Перв., І, 1958, 167). Не до ла́ду кро́єний (кра́яний), та мі́цно зши́тий див. зши́тий. Словник української мови в 11 томах