кроєний

кро́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до кроїти.

Значення в інших словниках

1. кроєний — кро́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. кроєний — КРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кро́їти. Він мав на собі дуже елегантний темно-сірий, прекрасно кроєний з прекрасного матеріялу [матеріалу] одяг з білим, як перший сніг, комірцем і розкішною, шовковою, темно-бронзовою краваткою (У. Самчук); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. кроєний — КРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кро́їти. *Образно. За твої.. Вередливо кроєні вуста — Скільки переграло в мене крові! (Перв., І, 1958, 167). Не до ла́ду кро́єний (кра́яний), та мі́цно зши́тий див. зши́тий.  Словник української мови в 11 томах