Орфографічний словник української мови

крутилка

крути́лка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. крутилка — КРУТИ́ЛКА, и, ж., розм. Саморобна зимова карусель на льоду. Крутилка крутиться, хлопці, дівчата стоять, – грає шарманка (А. Тесленко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять! ..  Словник української мови у 20 томах
  2. крутилка — КАРУСЕ́ЛЬ (споруда для катання по колу); КРУТИ́ЛКА розм. (саморобна споруда на льоду). Шалено крутилась карусель (О. Донченко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять!...  Словник синонімів української мови
  3. крутилка — КРУТИ́ЛКА, и, ж., розм. Саморобна зимова карусель на льоду. А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять!..Санчата по колу вихором літають (Вишня, II, 1956, 294).  Словник української мови в 11 томах