крутилка

КАРУСЕ́ЛЬ (споруда для катання по колу); КРУТИ́ЛКА розм. (саморобна споруда на льоду). Шалено крутилась карусель (О. Донченко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять! Серед річки в кригу вбивається кілок, на кілок надягається старе колесо, між спицями встромлюються довгі дрючки, а до них на кінцях прив'язуються санчата. Хлопці кілками крутять колесо, а санчата по колу вихором літають (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. крутилка — крути́лка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. крутилка — КРУТИ́ЛКА, и, ж., розм. Саморобна зимова карусель на льоду. Крутилка крутиться, хлопці, дівчата стоять, – грає шарманка (А. Тесленко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять! ..  Словник української мови у 20 томах
3. крутилка — КРУТИ́ЛКА, и, ж., розм. Саморобна зимова карусель на льоду. А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять!..Санчата по колу вихором літають (Вишня, II, 1956, 294).  Словник української мови в 11 томах