Значення в інших словниках
-
кручення —
-я, с. 1》 тільки одн., рідко. Те саме, що крутіння. 2》 тех. Вид деформації матеріалів, під час якої нерівномірно зміщуються окремі точки деталі від її поздовжньої осі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кручення —
КРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. тільки одн., рідко. Те саме, що круті́ння. Початкове положення при крученні обруча: ноги обов'язково разом, руки в сторони або за головою, спина строго пряма (із журн.). 2. техн.
Словник української мови у 20 томах
-
кручення —
КРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. тільки одн., рідко. Те саме, що круті́ння. 2. техн. Вид деформації матеріалів, під час якої нерівномірно зміщуються окремі точки деталі від її поздовжньої осі.
Словник української мови в 11 томах