1. Орфографічний словник української мови

кручення

кру́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кручення — -я, с. 1》 тільки одн., рідко. Те саме, що крутіння. 2》 тех. Вид деформації матеріалів, під час якої нерівномірно зміщуються окремі точки деталі від її поздовжньої осі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кручення — КРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. тільки одн., рідко. Те саме, що круті́ння. Початкове положення при крученні обруча: ноги обов'язково разом, руки в сторони або за головою, спина строго пряма (із журн.). 2. техн. Словник української мови у 20 томах
  3. кручення — КРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. тільки одн., рідко. Те саме, що круті́ння. 2. техн. Вид деформації матеріалів, під час якої нерівномірно зміщуються окремі точки деталі від її поздовжньої осі. Словник української мови в 11 томах