1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кручення

кру́чення

-я, с.

1》 тільки одн., рідко. Те саме, що крутіння.

2》 тех. Вид деформації матеріалів, під час якої нерівномірно зміщуються окремі точки деталі від її поздовжньої осі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кручення — кру́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кручення — КРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. тільки одн., рідко. Те саме, що круті́ння. Початкове положення при крученні обруча: ноги обов'язково разом, руки в сторони або за головою, спина строго пряма (із журн.). 2. техн. Словник української мови у 20 томах
  3. кручення — КРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. тільки одн., рідко. Те саме, що круті́ння. 2. техн. Вид деформації матеріалів, під час якої нерівномірно зміщуються окремі точки деталі від її поздовжньої осі. Словник української мови в 11 томах