1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кручуватий

кручува́тий

-а, -е.

Із досить крутими схилами.

|| Стрімчастий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кручуватий — кручува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кручуватий — КРУЧУВА́ТИЙ, а, е. Із досить крутими схилами. Ти ідеш, сіяючи в промінні, Кручуватим берегом ріки (І. Вирган); // Стрімчастий. У цьому яру пан бив колись камінь на свою кам'яницю та й вибив оту глибоку яму з кручуватими стінами (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. кручуватий — КРУЧУВА́ТИЙ, а, е. Із досить крутими схилами. Ти ідеш, сіяючи в промінні. Кручуватим берегом ріки (Вирган, В розп. літа, 1959, 68); // Стрімчастий. У цьому яру пан бив колись камінь на свою кам’яницю та й вибив оту глибоку яму з кручуватими стінами (Гр., II, 1963, 296). Словник української мови в 11 томах