1. Орфографічний словник української мови

кручуватий

кручува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кручуватий — -а, -е. Із досить крутими схилами. || Стрімчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кручуватий — КРУЧУВА́ТИЙ, а, е. Із досить крутими схилами. Ти ідеш, сіяючи в промінні, Кручуватим берегом ріки (І. Вирган); // Стрімчастий. У цьому яру пан бив колись камінь на свою кам'яницю та й вибив оту глибоку яму з кручуватими стінами (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. кручуватий — КРУЧУВА́ТИЙ, а, е. Із досить крутими схилами. Ти ідеш, сіяючи в промінні. Кручуватим берегом ріки (Вирган, В розп. літа, 1959, 68); // Стрімчастий. У цьому яру пан бив колись камінь на свою кам’яницю та й вибив оту глибоку яму з кручуватими стінами (Гр., II, 1963, 296). Словник української мови в 11 томах