кукібниця

кукі́бниця

іменник жіночого роду, істота

дбайливиця

діал.

Значення в інших словниках

1. кукібниця — -і, діал. Жін. до кукібник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кукібниця — КУКІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до кукі́бник. До нашого діла – не кукібниця, до нашого роду не привітниця (з народної пісні); У нас невістка не робітниця, Нашому добру не кукібниця (П. Чубинський); От дівка, так дівка!.. там така кукібниця!...  Словник української мови у 20 томах
3. кукібниця — КУКІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до кукі́бник. У нас невістка не робітниця. Нашому добру не кукібниця (Чуб., V, 1874, 727).  Словник української мови в 11 томах