кукібниця

кукі́бниця

іменник жіночого роду, істота

дбайливиця

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукібниця — -і, діал. Жін. до кукібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кукібниця — КУКІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до кукі́бник. До нашого діла – не кукібниця, до нашого роду не привітниця (з народної пісні); У нас невістка не робітниця, Нашому добру не кукібниця (П. Чубинський); От дівка, так дівка!.. там така кукібниця!... Словник української мови у 20 томах
  3. кукібниця — КУКІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до кукі́бник. У нас невістка не робітниця. Нашому добру не кукібниця (Чуб., V, 1874, 727). Словник української мови в 11 томах