кукібниця
кукі́бниця
іменник жіночого роду, істота
дбайливиця
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кукібниця — -і, діал. Жін. до кукібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кукібниця — КУКІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до кукі́бник. До нашого діла – не кукібниця, до нашого роду не привітниця (з народної пісні); У нас невістка не робітниця, Нашому добру не кукібниця (П. Чубинський); От дівка, так дівка!.. там така кукібниця!... Словник української мови у 20 томах
- кукібниця — КУКІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до кукі́бник. У нас невістка не робітниця. Нашому добру не кукібниця (Чуб., V, 1874, 727). Словник української мови в 11 томах